КРОСОВЕР ДЛЯ – АЕРОРОЗВІДКИ 411 БТрО

Не вийшло цей пост написати як черговий звіт від імені фонду. Тому він буде максимально особистим все-таки 2200 км за кермом з Берліну до Краматорську

⠀

В липні наш близький друг @xitpoy запитав чи може хтось пригнати тачку з-за кордону для підрозділу аеророзвідки. Оскільки виїзд був тільки у мене, то думати довго не доводилось

⠀

Автомобіль для побратима Хітрого мав передати німець. Вже в процесі я зрозумів, що тачку віддають безкоштовно. Були побоювання, що ж це за корч може бути. І коли я побачив її своїми очима… Але про це потім)

⠀

Вже наступного тижня, я поїхав в Німеччину. Розповідати про ті кола пекла, з якими волонтери стикаються при виїзді за кордон і як доводиться принижуватися не хочеться. Величезний привіт адекватним прикордонникам, які вміють переконати колег, що аргумент «а чого ви раніше не їздили» не може бути причиною не випускати людину з усіма документами за кордон. Особливо, коли фонд передав пів сотні авто. Не там ви зраду шукаєте, шановні.

⠀

Вже 14 липня я опинився в Німеччині, де мене зустрів @utgard_tattoo . Це неймовірний німець з українським корінням, який не припиняє допомагати нашій армії.

І авто на фото – черговий доказ. Автівка просто Думаю, зона бойових дій такі тачки бачить дуже не часто. До речі, Франк крутий тату-майстер. Можете зайти на його сторінку глянути роботи

⠀

Дуже вдячний Франку, що він підготував авто до поїздки і оформив всі документи. Мені залишалось лише забрати ключі, обійнятися на прощання та вирушити в Україну.

⠀

Вже через кілька днів Вольво поїхало на фарбування. Логістика, огляд, покраска, доставка на Схід – все це ми з фондом взяли на свої плечі. Мало хто про це задумується, але часто це складає ледь не третину вартості авто. І ви не уявляєте скільки за це «накидають» зверху перевізники.

⠀

Далі нашого монстра довелось трохи притримати в Києві. А коли @serejakovnichuk_ сказав «можна» – ми одразу рушили на Схід. І ось, чергова нічна подорож в Краматорськ, зустріч з Сергієм та Дмитром біля вокзалу, теплі обійми і побажання скорішої наступної зустрічі за келихом чаю. А поки – працюємо далі. Всі ми – один великий організм, який має перемогти страшну пухлину в нашій країні!